Астрономія в Стародавньому Єгипті

Єгиптяни ділили свій календар на 12 місяців по 30 днів у кожному. Рік ділився на три сезони тривалістю по чотири місяці. При цьому 5 днів додавалися до останнього місяця наприкінці року. Оскільки цей календар не включав додаткову чверть доби астрономічного року, кожні чотири роки ця зайва доба раптово впливала на час настання якоїсь передбаченої астрономічної події. Після чого ця доба додавалася в різні моменти і як би «гуляли» за календарем з плином часу. В результаті цього процесу цей календар став відомий як «блукаючий».

Однак єгиптяни не просто дотримувалися помилкового календаря. І не намагалися його виправити. Вони виявилися розумнішими. І створили інший календар. Він був заснований на геліакічному сході (першій появі на небі небесного об'єкта після тривалого періоду невидимості) зірки, яку єгиптяни називали Сопдет. Сьогодні ми знаємо її як Сіріус. Це твердження засноване, серед іншого, на тому факті, що геліакічний схід Сіріуса відбувається незадовго до щорічного розливу річки Ніл. Що було дуже важливо для стародавніх єгиптян, як вже зазначалося вище, з точки зору визначення часу початку сільськогосподарських робіт.

Цей календар все ще діє і сьогодні (з деякими змінами). Його використовує Коптська православна церква. Яка вирішує проблему блукаючого дня, додаючи 5 або 6 днів залежно від того, чи є рік високосним чи ні.

Цікаво, що стародавні єгиптяни вели ще один, церемоніальний календар. Він був розрахований на 360 днів. І використовувався одночасно з двома іншими. Ці календарі збігалися кожен 1461 рік. І ця подія вважалася часом великого свята і початком нової ери.

Піраміди і Полярна зірка

Ще одним доказом хороших астрономічних знань стародавніх єгиптян є суміщення пірамід з Полярною зіркою. Піраміда Гізи поєднана з Полярною зіркою того часу (Тубан, або альфа Дракона) таким чином, що єгиптяни могли визначити, коли почнеться новий сезон, ґрунтуючись на тіні, яку піраміда відкидала протягом року. А піраміда Амона-Ра в Карнаці була вирівняна таким чином, що храм вказував на схід Сонця в день зимового сонцестояння (це був єдиний момент, коли весь коридор піраміди був освітлений. В інші дні його деякі частини завжди залишалися темними).

Схожий ефект спостерігався в спорудженні Абу-Сімбел, де Рамзес II побудував Великий Храм, що носить його ім'я. Він відомий сьогодні як Храм Рамзеса II. Сонячне світло може досягати внутрішнього святилища тільки 20 жовтня і 20 лютого щороку. Єгиптологи вважають, що один з цих двох днів пов'язаний з коронацією фараона.

Спадщина єгипетської астрономії

У період свого занепаду єгипетську цивілізацію поглинули грецька і римська культури. А місто Александрія стало одним з центрів астрономії. І культури, звичайно ж. Адже не можна не згадати чарівну Олександрійську бібліотеку. А ще це місто було місцем народження Клавдія Птолемея. Який, до речі, першим сформулював геоцентричну теорію. А ще написав Альмагест, один з найстаріших відомих зоряних каталогів...