Проект «Розкат». Руйнівник континентів

Створення такої гігантської ракети коштувало великих грошей. Це Корольов прекрасно розумів. Тому запропонував розробити подібну машину для військових потреб. Адже люди в чоботях не шкодували ніяких грошей на гонку з американцями. У тому числі і в космосі.

Військова версія N-1 справляла серйозне враження. Вірніше сказати, деякі версії цієї ракети. Оскільки Корольов задумував N-1 як повноцінне сімейство ракет.

У постановах Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1960 р. і 13 травня 1961 р., офіційно дозволили розробку N-1, обумовлювалося можливе військове застосування варіантів цієї машини.

N-1 розроблялася як триступенева орікета, яка використовувала гас і рідкий кисень. N-111 мала стати найменшою ракетою в сімействі. Це третій щабель N-1 (плюс розгінний блок). Вона повинна була виводити на НОО всього 5 тонн вантажу. N-11 - ракета, що складається, по суті, з другого і третього ступенів N-1. Її стартова маса мала становити 750 тонн, а на НОО вона мала виводити до 25 тонн корисного навантаження. N-11 повинна була оснащуватися 6 або 7 боєголовками потужністю 2,2 мегатонни. Або одним ядерним зарядом потужністю до 25 мегатонн (бомба, що вибухнула в Хіросімі, мала «всього» 15 кілотонн потужності, тобто 0,015 мегатонн).

Точний удар

Подібна зброя мала завдавати удару з точністю щонайменше 2 кілометри. В принципі, боєголовки можна було розмістити і на навколоземній орбіті. Такий підхід дозволяв атакувати США з півдня. У той час цей сектор був найменш забезпечений американськими радарами.

Однак справжнім монстром стала військова версія N-1, згадувана в деяких звітах як «Розкат». Стартова маса ракети становила 2100 тонн! А корисне навантаження в 80 тонн дозволяло розмістити на орбіті до 24 боєголовок потужністю 25 або, навіть, 50 мегатонн! «Розкат» мав стати справжньою зброєю Армагеддону. Здатним знищити основну частину стратегічних сил США при першій же масованій атаці.

Неймовірно, але радянські військові всерйоз розраховували реалізувати проект «Розкат». У той час в СРСР взагалі були в моді супер-міжконтинентальні балістичні ракети. І OKB-52 Володимира Челомея теж запропонувало проект гігантської ракети, здатної доставити 100-мегатонну ядерну боєголовку на відстань до 10 тисяч кілометрів. Ракета, сьогодні відома як UR-500, так і не надійшла на озброєння. Але послужила основою для створення ракети-носія «Протон».

Зрештою Корольов, з низки причин, відмовився від планів щодо підкорення Марса. І вирішив перетворити N-1 на місячну ракету. Як якась радянська відповідь Сатурну - 5. Ракета повинна була мати у своєму першому ступені 24 двигуни NK-15, створених колективом під керівництвом Миколи Кузнєцова. Однак, в середині 1960-х років, вже після смерті Корольова, OKB-1 вирішило, що необхідно збільшити вантажопідйомність N-1 до 95 тонн. Це дозволило б конкурувати з ракетою програми «Аполлон». У N-1, зрештою, з'явилося на першому щаблі 30 двигунів NK-15. Можливо саме це її і згубило. N-1 пробувала піднятися в космос чотири рази. І всі чотири безуспішно. Після чого програму закрили.

Превентивний удар

На щастя для нашої цивілізації, проект «Розкат» ніколи не побачив світ. Хоча введення в експлуатацію супутників-шпигунів CORONA показав, що насправді досить складно розмістити монстра, подібного N-1, на стартовому майданчику без відома американської розвідки. Розміщення N-1 «Розкат» на стартовій позиції стало б прямим запрошенням США до нанесення превентивного ядерного удару.

Задумайтеся тільки... Перша радянська ракета, яка спочатку створювалася не як військова, а призначена для того, щоб відправити людину на Марс, могла стати найбільшим зразком зброї масового знищення, створеної людиною.

Можливо саме тому вона нікуди і не полетіла...