Таємниця чорного лицаря

Чорний лицар

Існує легенда, що на орбіті Землі існує загадковий темний об'єкт. Він знаходиться там вже приблизно 13 000 літ. його походження і цілі існування невідомі. Той, хто отримав назву «Чорний лицар», цей невловимий супутник нібито випромінює таємничі сигнали. І був перевірений астронавтами НАСА. Але лише мало хто на Землі офіційно знає про його існування, походження його зловісного імені є ще однією частиною загадки. Неможливо встановити, хто першим так назвав його і чому саме так.

Людство навчилося запускати в космос космічні апарати лише 70 з невеликим років тому. Так яке логічне пояснення можливе для цієї таємниці?

Сигнали Тесли

Перша частина цієї історії починається з сигналів, почутих Ніколою Теслою (1856-1943). Це був блискучий сербський винахідник. Він провів більшу частину своєї кар'єри в США. Тесла був інженером-електриком і вивчав радіо та електрику.

У 1899 році інженер перехопив дивний сигнал. Він відрізнявся від будь-яких сигналів природних джерел Землі, таких як наприклад електричні бурі, які він вже досліджував у своїх експериментах. Тесла заявив, що ці регулярні сигнали повинні надходити від розумного зовнішнього джерела. Можливо, повідомив вчений, це було послання жителів Марса. Тесла ніколи не стверджував, що чув сигнали з супутника, що обертається навколо Землі. Сьогодні є ті, хто говорить, що Тесла чув передачу з орбітального супутника невідомого походження, пізніше названого кимось Чорним лицарем.

Найімовірніше, що сигнали, виявлені Теслою, не були результатом роботи орбітального супутника. Це, швидше за все, були сигнали, випромінюваними якимось природним об'єктом. Сьогодні ми знаємо про деякі природні позаземні повторювані джерела, такі як пульсари, що швидко обертаються нейтронні зірки, які випромінюють ритмічні сигнали. Вони були вперше виявлені в 1967 році астрофізиком Джоселін Белл-Бернелл. До тих пір, поки їх природа залишалася невідомою, їх жартівливо називали «маленькі зелені чоловічки».

Тесла, природно. ніколи не чув про пульсарів. І тому абсолютно не усвідомлював природу свого відкриття. Мабуть, Тесла ніколи і не намагався повторити свої спостереження. Він стверджував, що інші питання мають вищий пріоритет.

Сигнали Чорного лицаря розшифровані?

У 1920-х роках аномальні сигнали знову були виявлені радіолюбителями. Спочатку їх порахували вихідними від якогось земного джерела. Але вони були дивними. Прийнятий сигнал повторювався через кілька секунд. Це були відстрочені відлуння-сигнали (LDE). Їх природа не отримала пояснення до теперішнього часу.

У 1973 році шотландець Дункан Лунан (1945 р.) повернувся до цих сигналів, щоб спробувати розгадати їх природу. Він побудував діаграми і графіки, що використовують час затримки сигналів. Розшифрувавши їх Лунан вирішив, що сигнали насправді є повідомленнями, що передаються зондом родом з околиць зірки Епсилон Волопаса (Ізар). І він знаходиться на орбіті Місяця протягом останніх 13 000 років.

Лунан не є професійним астрономом. Він популяризатор науки і автор наукової фантастики, і безсумнівно, володіє хорошою фантазією. Проте найменування Чорний Лицар ніколи не згадується ім. і він особисто не пов'язував свою гіпотезу з Чорним лицарем. Схоже хтось інший несе відповідальність за це.

Інша гіпотеза, що відноситься до початку 1950-х років, теж має відношення до таємниці Чорного лицаря. У ній повідомляється про виявлення сигналу від невідомого об'єкта на орбіті, це був час взаємних підозр, які відчували дві наддержави по обидва боки Тихого океану. У той час ні в американців, ні у Радянського Союзу не було можливості розмістити об'єкт на орбіті, проте про відкриття орбітального супутника Землі було повідомлено в декількох газетах того часу. І для цього, як стверджувалося, був задіяний шановний астроном Клайд Томбо (першовідкривач Плутона). У цих статтях було розміщено кілька коротких оглядів книг про НЛО. Найімовірніше рекламні газетні статті були просто чудово використані для зростання продажів цих книг.

Система космічної розвідки   Corona

Кілька років потому чутки про Чорного Лицаря виникають знову. У 1960 році американські газети повідомили про незвичайний об'єкт, виявлений на полярній орбіті. На той час обидві наддержави вже мали супутники на екваторіальній орбіті. Але полярна орбіта означала, що супутник міг бачити всю поверхню Землі. Жодна країна не визнала його своїм.

Це може здатися дивним. Але згадаймо - це був час підозр і шпигунства не тільки один за одним. Розсекречена інформація говорить про те, що цим об'єктом був супутник-шпигун Corona. Дослідницька супутникова програма US Discoverer, що існувала в той час, фактично була прикриттям для проекту Corona. Він був призначений для фотографування території СРСР.

Місія STS-88

Останні і найбільш цитовані «свідчення» існування загадкового супутника датуються 1998 роком. Екіпаж космічного корабля «Індевор» сфотографував незвичайний об'єкт на низькій навколоземній орбіті. Ці зображення часто вважають найбільш переконливим доказом існування таємничого супутника. Однак при більш ретельному аналізі ця дивна структура здається швидше просто космічним сміттям.

Насправді цей чорний об'єкт, ймовірно, є теплозахисним кожухом (точніше, термальною кришкою Trunnion Pin), який був втрачений під час маневрів на орбіті. STS-88 була першою американською місією, яка брала участь у будівництві Міжнародної космічної станції. Російська сторона вже розмістила до цього моменту модуль «Зоря» на орбіті. Тому мета місії полягала в тому, щоб пов'язати її з американським модулем.

Екіпаж виконав усі завдання своєї місії. Вони включали встановлення рейок і тестування запобіжного пристрою. Однак під час роботи сталося кілька пригод. Початкове вирівнювання модулів спрацювало нештатно, оскільки роботизована рука шатла послабила зчеплення. Кілька предметів полетіли в космос. У тому числі один з теплових кожухів. Саме його, ймовірно, видно на таємничому зображенні, отриманому під час місії. Втрачений кожух швидше за все згорів в атмосфері Землі приблизно через тиждень після його втрати.

Таким чином можна зробити висновок, що таємниця Чорного лицаря - це набір абсолютно незв'язаних історій. Всі ці повідомлення про незвичайні наукові спостереження, всі їхні автори, їхні конспірологічні ідеї, супутники-шпигуни і люди, які бачать невидиме на фотографіях - всі ці інгредієнти були подрібнені, перемішані разом і зварені в Інтернеті до одного беззв'язного і непослідовного міфу. Всесвіт - велике місце. І астрономи намагаються знайти ознаки іншого життя. Деякі навіть шукали чужі зонди біля Землі.

Однак супутник Чорний лицар не дасть відповідь на ці питання. Просто тому, що його ніколи не існувало.